1. Хвальний псалом Асафа. Бог добрий до Ізраїля насправді, до всіх, у кого чисте серце.
2. Я ж, навпаки, спіткнувся майже і майже на слизьку путь гріха ступив.
3. Побачивши везіння нечестивих, позаздрив я талану гордовитих.
4. У тих людей нічого не болить, тіла у них вгодовані й могутні.
5. У них немає клопотів звичайних, ніщо їм не пече, як іншим.
6. Немов коштовності довкола шиї їхня пиха.
7. Вже й очі повилазили від сала, і дурість переповнює серця.
8. Вони збиткуються з людей, підступні задуми снують, й замишляють завдати шкоди іншим.
9. Уявляють вони себе богами, й гадають, що царі вони на цій землі.
10. А Божі люди горнуться до них, виконують усе, що ті їм кажуть.
11. І кажуть: «Як те знає Бог? Чи відає про те Всевишній?»
12. Поглянь, які вони лихі, але багатство множать без упину.
13. Тоді навіщо мені серце очищати, пощо мені тримати руки в чистоті?
14. Чому я змушений весь час страждати, за що я страждаю щоранку?
15. Однак якби я виголосив ці думки, то я б напевне зрадив Твій народ.
16. Хоч як я намагався все збагнути, але непросто розуміння досягнути,
17. аж поки я у храм Твій не ввійшов, і лиш тоді почав я розуміти.
18. Ти їх загнав на слизьке, Ти змусив їх упасти і розбитися.
19. Кінець захопить їх зненацька, обсядуть біди, й пропадуть вони.
20. Вони мов сни, які насняться, а як прокинешся, то знехтуєш ти їх.
23. Я назавжди залишився з Тобою, за руку Ти мене тримаєш.
24. Ведеш мене в житті, порадою вітаєш, а потім і до слави приведеш.
25. Хто ще для мене є на небі? Хто ще мені потрібен на землі?
26. Можливо, заслабнуть плоть моя і дух, та Бог — то скеля мого серця, то моя доля навіки.
27. Хто Бога кине, той піде у забуття, Ти вигубиш усіх зрадливих.
28. А я лишився з Богом! Як це добре! Для мене Господь Бог — притулок, де сповіщатиму усім я про діла Твої.