1. Соломонова пісня над піснями.
2. Хай він вкриє мене цілунками уст своїх, бо любов його вина солодша.
3. Пахощі його — найзапашніші, ім’я його — розбризкані парфуми. Тому його дівчата і кохають.
4. Візьми мене з собою! Давай разом втечемо від усіх! Привів мене в свою кімнату цар. Втішаймося і веселімося разом. Любов його солодша, ніж вино, тому й жінки обожнюють його.
5. Дочки Єрусалима, я темношкіра, але я чарівна. Я смуглява, немов намети Кедара, і гарна, мов намети Салми.
6. Ви не дивіться, що я темна, від сонце, під яким засмагла. Сини моєї матері на мене запалились гнівом. Мене зробили наглядачкою за виноградником своїм. Свою ж лозу, яка мені належить, я вже належно доглядати не могла.
7. Скажи мені о ти, кого душа кохає, де ти пасеш своїх овець? Де спочити ти їм даєш опівдні? Скажи мені, щоб не була мов та я, наймичка при отарах твоїх друзів.
8. Якщо не знаєш, де знайти мене, ти, найпрекрасніша з усіх жінок, йди по слідах моїх овець, і козенят своїх паси коло наметів інших пастухів.
9. Я порівняю тебе, люба моя, з лошицею колісниць фараонових. Виблискують вони сяйливо від прикрас.
12. Коли мій цар на своїм ложі, мій нард так солодко пахтить.
13. Коханий мій, немов торбинка з мирром, що ніч проводить в мене між грудьми.
14. Коханий мій немов би хенни ґроно, що в виноградниках Ен-Ґеді розцвіла.
15. І справді ти прекрасна, моя люба, а твої очі ніби голубки.
16. І справді ти прегарний, мій коханий, а ложе наше справді пишне!
17. Бруси будинку нашого — це кедри, а крокви дому нашого — то сосни.