1. Тож Аврам пішов із Єгипту разом зі своєю дружиною і майном, що мав, у Неґев. З ними також був Лот.
2. На той час Аврам був дуже багатий на худобу, срібло й золото.
3. Так Аврам мандрував із Неґева аж до Бетела, до того самого місця, де він спершу ставив свій намет між Бетелом та Аї.
4. Саме на цьому місці Аврам спорудив перший вівтар. Тут він поклонявся Господу.
5. Лот, який мандрував з Аврамом, також мав худобу, овець і намети.
6. Земля не могла їх обох прогодувати, бо мали вони багато майна. Тож не могли вони жити разом.
7. Ще й чабани Аврама й Лота почали сперечатися. (В тих землях тоді жили ханаанці та перизійці).
8. Тоді Аврам сказав Лоту: «Не годиться нам сваритися з тобою, ані чабанам нашим. Ми ж усі брати.
9. Чи не вся земля перед тобою? Давай розійдемося. Якщо ти підеш ліворуч, то я — праворуч, якщо ж ти праворуч, то я — ліворуч».
10. Лот озирнувся й побачив, що вся Йорданська земля добре зрошувалася, немов сад Господній, як Єгипет, аж до самого Зоара. (Це було до того, як Господь зруйнував Содом і Ґоморру).
11. Вибрав собі Лот Йорданську землю. І попрямував він на схід. Так вони розійшлися.
12. Аврам залишився жити в Ханаанській землі, а Лот поселився в Йорданських землях. Він поставив свій намет біля Содома.
13. На той час мешканці Содома були злими і дуже грішили проти Господа.
14. Після того, як Лот пішов, Господь сказав Авраму: «Озирнися. Подивися з цього місця на північ, південь, схід і захід.
15. Всю цю землю, що ти бачиш, Я назавжди віддам тобі й твоїм нащадкам.
16. Я зроблю твій народ таким численним, як порох земний. Якщо хтось зможе полічити земні порошинки, то й народ твій зможе полічити.
17. Вставай же і йди цією землею з кінця в кінець, бо Я тобі її віддам».
18. Тож Аврам зняв свій намет і оселився ближче до діброви Мамре, неподалік від Хеврона. Там спорудив Аврам вівтар Господу.