1. Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що судячи іншого, чиниш те саме.
2. А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить.
3. Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме?
4. Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття?
5. Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога,
6. Котрий віддасть належне кожному за його вчинками:
7. Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, - життя вічне.
8. А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, - лють та гнів.
9. Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, - юдея, а потім і грека!
10. І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові!
11. Бо немає упереджености у Бога.
12. Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, -
13. Тому що не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть;
14. Бо коли погани, що не мають Закону, за природою законне чинять, то, не маючи Закону, вони самі собі закон:
15. Вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що засвідчує їхня совість і думки їхні, то звинувачуючи, а то виправдовуючи одна одну, -
16. Того дня, коли, за благовістям моїм, Бог буде судити утаємничені справи людей через Ісуса Христа1.
17. Ось ти називаєшся юдеєм, і заспокоюєш себе Законом і хвалишся Богом,
18. І знаєш волю Його, і розумієш найкраще, навчаючись із Закону.
19. І маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, що знаходяться в пітьмі,
20. Наставник невігласів (нерозумних), навчитель дітей, що має в Законі взірець ведення та істини;
21. То як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш себе самого?
22. Проповідуєш не красти, а сам крадеш! І кажеш: Не чини перелюбу, а сам чиниш перелюб. Гидуєш ідолами, а сам святокрадець!
23. Хвалишся Законом, а зневажанням Закону безчестиш Бога!
24. Бо заради вас, як написано, ймення Боже зневажається в поганів.
25. Обрізання корисне, якщо виконуєш Закон; а якщо ти нехтуєш Законом, то обрізання твоє стало необрізанням.
26. Отож, якщо необрізаний дотримується настанов Закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?
27. І необрізаний з природи, що виконує Закон, чи не осудить тебе, що нехтуєш Законом, маючи Писання і обрізання?
28. Бо не той юдей, хто схожий на нього зовні, і не те обрізання, котре зовнішнє, на плоті;
29. Але той юдей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, котре в серці, за духом, а не за буквою: йому й похвала не від людей, але від Бога.