1. О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш.
2. Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так — справедливий.
3. Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду?
4. Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?
5. О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений.
6. Бог відплатить кожному за його вчинки.
7. А тим, хто добрими вчинками шукає славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя.
8. Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.
9. Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам.
10. Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам.
11. Бог не дає переваги нікому.
12. Хто згрішив, не маючи Закону, той і згине без Закону. Грішника, який знає Закон, буде засуджено за Законом. Бо немає різниці між тим грішником, котрий має Закон, і тим, який його не має.
13. Не ті праведні перед Богом, які чують Закон, а ті, хто його виконують. Тих буде виправдано.
14. Отже, якщо погани, не маючи Закону, з природи своєї дотримуються його, вони самі є Закон для себе, хоч і не мають Закону.
15. Вони показують, що те, чого Закон вимагає, записане в їхніх серцях. Свідомість їхня також свідчить про це, оскільки їхні думки інколи звинувачують, та інколи виправдовують їх.
16. І станеться те в День, коли Бог через Ісуса Христа судитиме людські таємні думки. Так свідчить Добра Звістка, яку я проповідую.
22. Чому стверджуючи, що людина не повинна чини перелюбу, сам чиниш? Чому відчуваючи огиду до бовванів, сам обкрадаєш храми?
23. Чому хвалишся Законом, а сам ганьбиш Бога, порушуючи Закон?
24. Як сказано у Святому Писанні: «Через вас ганьбиться ім’я Бога перед поганами».
25. Обрізання має значення лише тоді, коли ти виконуєш Закон. Якщо ж порушуєш Закон, то наче ти ніколи й не обрізався.
26. Якщо чоловікові не зробили обрізання, але він виконує все, що сказано в Законі, то це все одно, як коли б він був обрізаний.
27. Вам, юдеї, зробили обрізання, й вам був даний написаний Закон, але ви ж порушуєте його. І той, хто на тілі своєму має необрізану плоть, але дотримується Закону, засудить вас.
28. Бо справжній юдей не той, хто юдей тільки зовні, і не те справжнє обрізання, що лише на тілі.
29. Справжній юдей це той, хто юдей у душі своїй. Істинне обрізання має бути в серці — за Духом, а не за буквою. Тож хвала такому чоловікові буде не від людей, а від Бога.