1. На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
2. То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
3. Усі люди пішли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
4. Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
5. Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у той час вона вже чекала дитину.
8. Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
9. І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
10. Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
11. Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
12. І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
13. Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
14. «Слава Господу на небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
15. Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
16. Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
17. Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
18. І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
19. Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці.
20. А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
21. Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
25. Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
26. То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
33. Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
38. Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
39. Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
40. А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
41. Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
42. Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
43. Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
44. Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
45. І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
46. І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
47. І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
48. Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
49. А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?»
50. Та вони не зрозуміли цієї відповіді.
51. Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.
52. Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.