2. «То як же ви убогому допомогли? То ж як безсилі руки ви зміцнили?
3. Яку пораду слушну ви дали дурному? Якої мудрості його навчили?
4. Хто допоміг вам вимовити ці слова і хто натхнення дав вам говорити?
5. Померлих духи корчаться у муках під водою з істотами, що там живуть.
6. Шеол оголений з’являється на очі Богу, і Абаддон нічим прикритися не може.
7. Над порожнечею розкинув північ Він, підвісив небо до нічого.
8. У хмарах Він збирає води, і хмари не розірвуться від їхньої ваги.
9. Він повен місяць затуляє від очей, його лице за хмарами ховає.
10. Проклав межу Він на поверхні вод, від темряви щоб світло відділити.
11. Тремтять небесні основи, нажахані погрозами Його.
12. Він втихомирив море силою Своєю, 3 а розумом Своїм звалив насмерть Рагава.
13. Він прояснив Своїм диханням небеса, Він наздогнав втікаючого змія і проткнув.
14. І це лише дещиця того, що може Він здійснити. Ми чуємо лиш Його шепіт. Кому під силу осягнути грім могутності Його?»