1. Господь показав мені два кошики з фіґами, що стояли перед храмом Господнім. Було це після того, як Навуходоносор, цар Вавилона, вислав із Єрусалима Єгояхина, сина Єгоякима, царя Юдеї, а також із ним вельможу юдейського і ремісників, і ювелірів, і привів їх до Вавилона.
2. В одному кошику були дуже добрі фіґи, найкращі. А в другому — дуже погані, які не можна було їсти — такі негодящі.
3. І спитав мене Господь: «Що ти бачиш, Єреміє?» Я відповів: «Добрі фіґи — дуже добрі, а погані — такі погані, що й не можна їсти».
4. І слово Господа дійшло до мене. Він сказав:
5. «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже: „Як над цими добрими фіґами, так само Я зглянуся над вигнанцями юдейськими, яких із цього місця вигнано було в халдейську землю.
6. З прихильністю наглядатиму за ними й поверну їх назад до цієї землі. Я відбудую народ цей й не руйнуватиму більше і не викорінюватиму.
7. Я дам їм серце, щоб Мене пізнали, що Я — Господь. Вони народом Моїм будуть, а Я — Богом їхнім. Кажу це, бо вони повернуться до Мене всім серцем”».
8. Що ж до поганих фіґ, що їх не можна їсти, то ось що Господь каже: «Ось як Я чинитиму з Седекією, царем юдейським та вельможами його, і з тією рештою, хто лишився в Єрусалимі, в цьому краю, та з тими, хто мешкає в Єгипті.
9. Я їх виставлю на острах і огиду для царств усієї землі. У всіх на очах терпітимуть вони наругу, ставши притчею во язицех, посміховиськом і прокляттям по всіх землях, куди Я їх повиганяю.
10. Я нашлю на них війну, голод і хворобу, доки не буде вигублено цей народ нікчемний із землі, яку Я віддав їм і батькам їхнім».