1. Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2. побожний і богобоязливий з усїм домом своїм, подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3. Видів же він у видінні ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4. Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому : Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5. Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6. Він гостює в одного Симона кожемяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
7. Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8. і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9. Назавтра ж, як буди в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11. і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12. в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птиці небесні.
13. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14. Петр же каже: Нї, Господи, ніколи бо не їв я нічого поганого та нечистого.
15. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видів, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18. і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19. Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20. Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21. Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22. Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23. Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24. А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25. Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26. Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28. І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29. Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30. І каже Корнелий; Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годині молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежї.
31. і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.
32. Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господі в Симона кожемяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33. Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34. Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35. а в кожному народі, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36. Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа(се Господь усіх);
37. ви знаєте слово, що було по всій Юдеї, почавши від Гадилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38. Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всіх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39. І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40. Сього, воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41. не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42. І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43. Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44. Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всіх, хто слухав його.
45. І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром. що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46. Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тоді озвав ся Петр:
47. Чи може хто боронити води, щоб оцім охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48. І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тоді просили його, щоб пробув у них кілька днів.