Мир вам и дому вашему
Поиск по сайту:
Зміцнюй віру 501 16.11.2012
зміцнюй віру

“Бо річ добра зміцняти серця благодаттю” (Євр. 13:9)

Задня стiна

Наша робота була важкою: бруд, спека, не дуже приємний запах. Ми подолали тисячі кілометрів, щоб попрацювати для Бога, і на цей раз фарбували задню стіну невеличкої школи для глухих. Цей бік будівлі міг бачити лише хлопець, який стриже газон, і бідолаха, який буде змушений копирсатись у вигрібній ямі.

Коли молоді люди старанно працювали, одна з дівчат, Меліса, надала цій роботі більш широкої перспективи. Так, сюди ніхто не зайде і не побачить цієї стіни, - сказала вона, - але її бачить Бог. Тож давайте зробимо так, щоб Йому приємно було на неї дивитися».

Інколи, сидячи за письмовим столоном, ми думаємо, що ніхто не бачить нашої роботи. А може з цією ж думкою стоїмо за нескінченим конвеєром на заводі, наглядаємо за чиєюсь дитиною в церковному приміщенні в кімнаті для немовлят або докладаємо зусиль, щоб жити християнським життям, але цього, здається, ніхто не помічає.

Так, наша робота часто є такою собі «задньою стіною». Але якщо Бог покликав нас щось робити, маємо виконувати це від усього серця. Один з аспектів нашого покликання - по-справжньому любити інших, виявляти гостинність, служити людям своїми дарами (1 Пет. 4:8-10). Наше завдання працювати з Божою силою, не собі, а Йому приносити славу і хвалу. Головне – щоб це бачив Він, а не люди.

Давид Бренон

- - - - -

Хто глухий

Один чоловік поскаржився лікарю, що його дружина, здається, починає глухнути. Лікар запропонував йому простий тест перевірки. Прийшовши додому, чоловік зупинився біля дверей і вигукнув: «Люба, вечеря готова?» Не почувши відповіді, він зайшов у дім і повторив запитання, але знову не почув відповіді. Тоді, підійшовши до дружини впритул, гаркнув: «Чи готова вечеря?!» «Втретє кажу тобі, що так!» - пролунала відповідь.

Щось схоже трапилось колись з ізраїльтянами – вони скаржились, що Бог глухий, хоча проблема була в них самих. Ісая був пророком, якого Бог послав попередити Свій народ: наближається суд за те, що вони не чують Його слів. Замість того, щоб жити згідно заповіту і нести світло тим, хто жив у темряві та потребував звільнення від кайданів гріха (Іс. 42:7), євреї відмовлялись прислухатись до Бога: «…не хотіли ходити путями Його, а Закона Його … не слухали» (Iс. 42:24).

Пророк пояснив народу, чому їхні молитви залишаються без відповіді, і чому Бог здається глухим: «Отож бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув» (Iс. 59:1,2). Одна з причин «не почутих молитов» - гріхи, які будують мур між Богом і нами. Тож давайте ретельно проаналізуємо своє життя. У Бога немає проблем зі слухом.

- - - - -

Не взирая на лица

Человек уже несколько месяцев ходил в одно собрание, но на него никто не обращал внимание. Никто его в этой церкви не знал. Был он здесь чужим, одевался скромно, даже можно сказать, бедно – вот никому в голову и не приходило познакомиться с ним поближе.

Однажды в воскресенье он сел на место, которое обычно занимал, и не снял с головы шляпу. Когда проповедник вышел за кафедру и окинул взглядом зал, он сразу же заметил человека в шляпе, подозвал одного из диаконов и попросил подсказать нарушителю порядка, чтобы тот снял головной убор.

Когда дьякон заговорил с этим человеком, тот радостно улыбнулся и сказал: "Я знал, что это сработает! Пол года уже хожу на ваши собрания, и ни один человек не сказал мне ни слова".

В семье Божьей не должно находиться места предубеждениям или подобострастию. Мы все, если рождены свыше через веру во Христа, равны в очах Божьих. И все должны знать, что для нас нет христиан высшего и низшего сорта.

Мы должны быть вежливы и дружелюбны со всеми, независимо от цвета кожи, положения в обществе или достатка. А если мы кого-то ставим выше, а кого-то ниже, мы грешим против людей, которых любит Бог и за которых умер Христос. Так давайте же будем вести себя со всеми одинаково, невзирая на лица.

Д. де Гаан

- - - - -

Поетичний куток

"Господь, Ты жить меня учил…"

Господь, Ты жить меня учил
Не год, не два, а много лет,
Ты тайну не одну открыл,
Открыл мне не один секрет.

Но я хочу, чтоб научил
Меня Ты так же умирать,
Когда не станет больше сил,
Ты помоги не унывать.

Не плакать о минувших днях,
Лишь помнить о Твоей любви,
Чтоб сердца не коснулся страх,
Когда закончу дни мои.

Пусть в теле - хижине земной
Живет здоровый, крепкий дух,
И пусть огонь любви святой
Изгонит из души испуг.

Чтоб я не стала говорить:
"Господь, ведь я еще нужна,
Дай для Тебя еще пожить,
Я сделать многое должна"…

Господь, я поняла давно:
Незаменимых в мире нет,
И поколенье не одно
Для смены явится на свет.

О, дай, чтоб не смущал вопрос:
Как будет там, за той межой?
Там будешь Ты, о мой Христос!
А там, где Ты, там хорошо!

Я верю, что в последний час
Свою Ты явишь благодать,
Как помогаешь жить сейчас,
Тогда поможешь умирать!

Вера Кушнир

- - - - -

Церква Христова м. Чернівці


  << Вернуться

Случайные публикации
Случайные фотографии
2659336 (+1070)
36
0
26, 10
(С) 2008-2024, Церковь Христа (Христова) г. Киев.
Комментарии, замечания, пожелания и предложения адресуйте нашему вебмастеру
Размещено в дата центре компании dline.ua