1. Після цього Ісус ходив Галілеєю, бо по Юдеї не хотів ходити, тому що шукали (нагоди) убити Його.
2. Наближалося єврейське свято куренів;
3. Тоді брати Його сказали Йому: Виходь звідси і йди до Юдеї, щоб учні Твої також бачили діяння, котрі Ти звершуєш.
4. Бо ніхто не робить чогось тайкома, і сам шукає, у який спосіб стати відомим; якщо Ти вчиняєш такі діяння, то яви Себе світові.
5. Тому що й брати Його не вірували в Нього.
6. На це Ісус сказав їм: Ще Мій час не настав, а для вас завжди час;
7. Вас світ не може ненавидіти, а Мене ненавидить, тому що Я свідчу про нього, що заподіяне ним - лихе.
8. Ви підете на це свято, а Я ще не піду на це свято, тому що Мій час іще не виповнився.
9. Оце сказав їм, і залишився в Галілеї.
10. Та коли пішли брати Його, тоді й Він прийшов на свято, не явно, а наче тайкома.
11. Тим часом, юдеї шукали Його на святі і гомоніли: Де Він?
12. І багато чуток було про Нього в народі: одні казали, що Він добрий, а інші заперечували: Ні, бо спокушає народ.
13. А втім, ніхто не казав про Нього відкрито, боячись юдеїв.
14. Але в половині свята вже зайшов Ісус до храму і навчав.
15. І дивувалися юдеї, кажучи: Яким чином Він знає Писання, не вчившися?
16. Ісус у відповідь їм сказав: Моє вчення - не Моє, але Того, Хто послав Мене;
17. Хто хоче вчиняти волю Його, той пізнає про це вчення, чи від Бога воно, чи Я Сам від Себе повідую.
18. Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі; а Хто шукає слави Тому, що послав Його, Той істинний, і немає в Ньому неправди.
19. Чи не дав вам Мойсей закону? І ніхто з вас не чинить за законом. За що шукаєте убити Мене?
20. 20. Народ сказав у відповідь: Чи не демон у Тобі? Хто шукає убити Тебе?
21. Ісус продовжував говорити і сказав їм: Одне діяння Я вчинив, і всі ви дивуєтеся;
22. Мойсей дав вам обрізування, - хоч воно не від Мойсея, але від батьків, - і в суботу ви обрізуєте чоловіка;
23. Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушувати закону Мойсея, - чи на Мене обурюєтеся за те, що Я всього чоловіка уздоровив у суботу?
24. Не судіть за зовнішністю, але судіть судом праведним.
25. Тут деякі з єрусалимлян казали: Чи не Той це, Котрого шукають убити?
26. Ось, Він навчає явно, і нічого не заперечують Йому: Хіба не переконалися старшини, що Він справді Христос?
27. Але ми знаємо Його, звідки Він; а Христос, коли прийде, ніхто не буде знати, звідки Він.
28. Тоді Ісус проголосив у храмі, навчаючи, - сказав: І знаєте Мене, і знаєте звідки Я, і Я прийшов не Сам від себе, але Істинний Той, що послав Мене, Котрого ви не знаєте;
29. Я знаю Його, тому що Я від Нього, і Він послав Мене.
30. І шукали схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, тому що не настала година Його.
31. І багато з народу увірували в Нього і казали: Коли прийде Христос, то невже звершить більше діянь, аніж Цей звершив?
32. Почули фарисеї подібні чутки про Нього в народі, і послали фарисеї і першосвященики служителів - схопити Його.
33. Але Ісус сказав їм: Ще не довго Мені бути з вами, і піду до Того, Хто послав Мене;
34. Будете шукати Мене, і не знайдете; і, де Я буду, туди ви не можете прийти.
35. При цьому юдеї гомоніли поміж собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не заманулося Йому йти до розпорошених поміж греками і навчати ще й греків?
36. Що означають ці слова, котрі Він мовив: Будете шукати Мене, і не знайдете; і, де буду Я, туди ви не можете прийти?
37. А останнього великого дня свята стояв Ісус і проголосив, кажучи: Хто спраглий, іди до Мене і пий;
38. Хто вірує в Мене, як сказано в Писанні, у того потечуть ріки живої води з нутра його.
39. Це сказав Він про Духа, Котрого мали прийняти ті, які увірували в Нього; бо ще не було на них Духа Святого, тому що Ісус ще не був прославлений.
40. Чимало з народу, зачувши ці слова, казали: Він таки справді Пророк.
41. Інші казали: Це Христос. А деякі запитували: Хіба з Галілеї Христос прийде?
42. Чи не сказано у Писанні, що Христос прийде від насіння Давидового і з Віфлеєму, з того місця, звідки був Давид?
43. Ось так і стався про Нього розбрат у народі.
44. Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45. Тож служники повернулися до першосвящеників і фарисеїв, і ці сказали їм: Чому ви не привели Його?
46. Служники відповідали: Ніколи чоловік не говорив так, як Цей Чоловік.
47. Фарисеї сказали їм: Невже навіть ви дали себе спокусити?
48. Чи увірував у Нього хтось із старшин або з фарисеїв?
49. Але цей народ невіглас у Законі, проклятий він.
50. Никодим, що приходив до Нього вночі і був одним із них, сказав їм:
51. Чи судить закон наш людину, якщо передніше не вислухають її і не пізнають, що вона заподіяла?
52. На це сказали йому: А ти часом не з Галілеї? Помисли, і переконаєшся, що з Галілеї не приходить пророк.
53. І розійшлися всі по домівках.