1. А Йосипа одвели до Єгипту; і купив його з рук ізмаїльтян, які прийшли туди, єгиптянин Потіфар, двірський вельможа фараонів, старший варти.
2. І був Господь з Йосипом: він мав успіхи у справах, і жив у домі володаря свого, єгиптянина.
3. І побачив володар його, що Господь з ним, і що у всьому, що він чинить, Господь сприяв йому в ділах його.
4. І здобув Йосип прихильність в очах його, і служив йому. І він поставив його над домом своїм, і все, що мав, віддав на руки його.
5. І з того часу, як він поставив його над домом своїм і над усім, що він мав, Господь благословив дім єгиптянина заради Йосипа, і було благословення Господнє на всьому, що він мав у домі і в полі.
6. І він залишив усе, що мав, на руках Йосипа; і не знав при ньому нічого, окрім хліба, якого він їв. А Йосип був гарний станом і вродливий з обличчя.
7. І кинула на Йосипа оком дружина володаря його, і сказала: "Візьми мене".
8. Але він відмовився, і сказав дружині володаря свого: Ось, володар мій не знає при мені нічого в домі, і все, що має, віддає на мої руки.
9. І немає понад мене у домі цьому, і він не заборонив мені анічогісінько, окрім тебе, тому що ти дружина йому; як же я вчиню це велике зло і згрішу перед Богом?
10. Коли отак вона щоденно вчиняла Йосипові, а він відмовлявся взяти її і бути з нею,
11. Сталося одного дня, що він зайшов у дім робити діло своє, і нікого із челяді в домі не було;
12. Вона схопила його за одежу і сказала: Злягайся зі мною. Але він, залишивши одяг свій у руках її, утік і вибіг геть.
13. А вона, побачивши, що він залишив одежу свою в руках її і вибіг геть,
14. Покликала домашню челядь свою, і сказала їм так: Погляньте, він привів до нас єврея збиткуватися над нами. Він прийшов до мене, щоби злягти зі мною, але я закричала щосили,
15. І він, зачувши, що я зчинила гвалт і закричала, залишив мені одежу свою і вискочив геть - утік.
16. І залишила одяг його у себе до повернення володаря його у дім свій.
17. І переказала йому ті ж слова, кажучи: Служник єврей, котрого ти привів до нас, приходив до мене зґвалтувати мене.
18. Та коли я зчинила гвалт, і закричала, він залишив у мене одяг свій і втік.
19. Коли той володар його почув слова дружини своєї, котрі вона сказала йому, кажучи: "Так учинив зі мною раб твій", то запалав гнівом;
20. І взяв Йосипа володар його і віддав його до в'язниці, де ув'язнені невільники царя. І був він там у в'язниці.
21. І Господь був з Йосипом, і зглянувся над ним і виявив ласку в очах старшого у в'язниці.
22. І віддав старший в'язниці в руки Йосипові усіх невільників, котрі були у в'язниці, і в усьому, що вони там робили, він був доглядачем.
23. Старший у в'язниці не глядів ні за чим, що було у нього в руках, бо Господь був з Йосипом, то, що б він не робив, Господь у всьому йому сприяв.