1. Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я - мідь дзвінка, або ж кимвал гучний.
2. Якщо маю дара пророчого, і знаю всі таємниці, і маю всіляке пізнання і віру, аж так, що можу навіть гори пересувати, а любови не маю, - то я ніщо.
3. І якщо я роздам усі маєтки свої, і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, - немає мені з того найменшої користі.
4. Любов довго терпить, любов милосердна, любов не заздрить, любов не величається, не чваниться,
5. Не чинить свавілля, не шукає свого, не дратується, не замислює зла,
6. Не тішиться неправдою, а співрадіє з істиною;
7. Усе покриває, всьому вірить, всього сподівається, усе зносить.
8. Любов ніколи не перестане, хоч ті ж таки пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання усунеться,
9. Бо ми частково знаємо, і частково пророкуємо;
10. Та коли настане досконале, тоді те, що часткове, знебудеться.
11. Коли я був дитям, то розмовляв по-дитячому, по-дитячому мислив, по-дитячому міркував; а коли став мужем, то залишив дитяче.
12. Тепер ми бачимо неначе крізь тьмяне шкло, здогадно, а тоді обличчям до обличчя; тепер знаю я частково, а тоді спізнаю так, як я пізнаний.
13. А тепер залишаються ось ці троє: віра, надія, любов; але любов з-поміж них найбільша.